Таку назву мав круглий стіл, організований та проведений Державною бібліотекою України для юнацтва у час критичних для майбутнього Української держави випробувань. Складною ситуацією у державі зумовлювалася спрямованість заходу на консолідацію діяльності органів державного управління, місцевого самоврядування, загальноосвітніх закладів, духовенства, громадських молодіжних організацій з психологічної та фізичної підготовки молоді до збереження стабільності у державі, зміцнення її обороноздатності та безпеки. Організатори ставили перед собою завдання визначити, що сприяє формуванню національної свідомості української молоді, на чому ґрунтується її патріотизм.

Патріотизм (від грецького «патріот» – земляк, співвітчизник) – це, як відомо, любов до Батьківщини, до свого народу, одне із найглибших почуттів, розвинутих і закріплених багатовіковими традиціями країни і народу. Основою національно-патріотичного виховання є формування патріотичних поглядів і переконань перш за все у родині та навчальному закладі (дитячому садку, школі, ВНЗ).

Круглий стіл працював 29 жовтня в агенції «Укрінформу» та 30 жовтня у приміщенні ДБУ для юнацтва. У його роботі брали участь відомі вчені, фахівці в галузі психології, гуманітарних наук, бібліотекарі, представники духовенства, громадські діячі столиці.

За словами директора Інституту проблем виховання НАПН України академіка Івана Беха, «у вихованні патріотизму у дітей велику роль відіграє навчальний процес, який має бути духовно осмисленим, а відтак навчальні матеріали мають містити вищі духовні цінності і набирати відповідного патріотичного, виховного змісту, незалежно від того, буде це математика, біологія чи історія».

На думку диякона Київської православної богословської академії, кандидата богословських наук Петра Лопатинського, віра та патріотизм тісно пов’язані між собою, а тому у житті християнина існує потреба бути патріотом тієї країни, у якій він народився. «Якщо людина вважає себе християнином, але не любить свій народ – тоді вона лукавить сама перед собою, якщо людина навіть не є віруючою, але кладе душу за свій народ, то з Богом їй буде легше зустрітися з ним, ніж тій людині, яка позиціонує себе як віруюча, одночасно займаючи нейтральну позицію відносно своєї держави», – підкреслив він. Диякон також зазначив, що людина, яка любить свій народ, ніколи не загарбуватиме інші. «Коли ти починаєш хотіти чужого, ти починаєш творити зло», – додав Лопатинський.

Публіцист, громадський діяч, бард, «голос Майдану» Володимир Гонський зупинився на емоційно-почуттєвій та когнітивній складових патріотизму. 80 % програм російського телебачення деструктивно впливають на українську молодь, завдяки чому вона не здатна приймати особисті рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни. Потрібно виховувати у молоді національну свідомість, яка ґрунтується на українській національній ідеї.

Завідувач відділу міжнародного молодіжного співробітництва ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики», кандидат історичних наук Сергій Савін у доповіді «Утвердження патріотизму як один з пріоритетів молодіжної політики» наголосив на тому, що державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави і здійснюється в інтересах молодої людини, суспільства, з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді».

Психолог Київського міського центру сім’ї «Родинний дім» Володимир Миколенко підкреслив значення усвідомленого вибору для виховання патріотизму: «Під патріотизмом ми розуміємо свідомий вибір власної Батьківщини, і тут дуже важливою є позиція кожного з батьків. Якщо батьки дитини визначилися, яка країна є для них Батьківщиною, то, зазвичай, у дитини дуже легко відбувається це визначення. Якщо батьки не зробили свідомого вибору, то вони не можуть навчити цього власної дитини і тоді ми отримуємо, по суті, дітей без Батьківщини, дітей, котрі легко змінюють своє ставлення до місця проживання», – сказав Миколенко.

Кандидат психологічних наук, співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Олена Вознесенська підготувала презентацію, під час якої звернула увагу на те, що велике значення для психічного розвитку має зміст засобів масової інформації. У наш час цікавість молоді до нього значно збільшується. Телепередачі можуть мати негативний вплив на молодь: телебачення блокує її фантазії, зір та слух ніби відключаються, знижуються пізнавальні здібності, критичне сприйняття зникає. Потрібно терміново протидіяти цьому.

Заступник директора центру війського-патріотичного та спортивного виховання «Десантник» Дмитро Мілюхін, висловивши власну думку про патріотичне виховання молоді, розповів про роботу своєї організації.

Завідувач кафедри медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя і здоров’я Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, кандидат біологічних наук, професор Станіслав Страшко розповів про значення збереження здоров’я молодого покоління в сучасних умовах.

Керівник психологічного центру «ПСИХОЛАД» психолог і психотерапевт Наталія Клименко присвятила виступ соціальній рекламі, яка є безпосереднім засобом виховання нової генерації патріотів держави.

Заступник директора з навчально-виховної роботи гімназії № 179 Алла Кравчук, підкресливши, що діти – це найдорожче, що є в Україні, поділилася досвідом інноваційної роботи з національно-патріотичного виховання підростаючого покоління.

Заступник директора з наукової роботи ДЗ «ДБУ для юнацтва» Тетяна Сопова у доповіді «Україна – колиска патріотизму» озвучила дані центрів соціальних досліджень стосовно відношення молодого покоління до поняття «патріотизм», зупинилася на відповідній правовій базі, що існує в Україні: положеннях законів, указів Президента, розпоряджень Кабінету Міністрів України, Концепції патріотичного виховання, торкнулася найпопулярніших серед молоді форм і методів бібліотечної роботи.

Вчитель початкових класів ліцею № 241 Ольга Вершняк у виступі «Патріотизм починається з любові…» прочитала власні вірші на патріотичні теми і наголосила, що формування національної свідомості має ґрунтуватися на українській національній ідеї, на вивченні української мови як державної, вихованні поваги до державних символів, національних традицій та звичаїв.
Заступник керівника Союзу «Народна пам’ять» Володимир Тверезий розповів учасникам круглого столу про роботу організації, яка за допомогою волонтерів знайшла 150 вбитих в зоні АТО та допомогла доправити тіла додому. Своїми вчинками та добрими справами члени Союзу демонструють патріотизм, єдність і нездоланність українського народу.

В заході взяла участь студентка науково-навчального центру профтехосвіти НАПН України Анастасія Бабенчук презентувавши виступ «Шляхи подвигу і слави».

Завершальним акордом стала презентація бібліографічного покажчика «Протидія інформаційним війнам: інформація як щит і меч», підготовленого фахівцями ДБУ для юнацтва.  Сучасний етап розвитку України потребує від усіх органів державної влади, духовенства, громадських молодіжних організацій здійснення системних заходів для вирішення проблем виховання національно свідомих та сильних духом молодих людей, здатних виявляти національну гідність, готових самовіддано розбудовувати свою державу як суверенну, демократичну, правову і соціальну. 

Думки, пропозиції, рекомендації, висновки, форми роботи, які були озвучені на круглому столі будуть широко впроваджуватися, застосовуватися у подальшій роботі з виховання патріотизму у підлітків, юнацтва та молоді.